МЕТОДИКА ДЕМБО-РУБІНШТЕЙНА

МЕТОДИКА ДЕМБО-РУБІНШТЕЙНА

(модифікація А. М. Прихожая)

Мета: безпосереднє оцінювання (шкалювання) шко­лярами особистих якостей.

Необхідні матеріали: бланк методики, що містить інструкцію й оцінні шкали.

ХІД     ДОСЛІДЖЕННЯ

Інструкція. Будь-яка людина оцінює свої зді­бності, можливості, характер тощо. Рівень розви­тку кожної якості, сторони людської особистості можна умовно зобразити вертикальною лінією, нижня межа якої


символізуватиме найнижчий розвиток, а верхня — найвищий. Вам запропоно­вано сім таких ліній. Вони позначають:

•    здоров'я;

•    розум і здібності;

•    характер;

•    авторитет у ровесників;

•    уміння багато чого робити своїми руками;

•    зовнішність;

•    упевненість у собі.

На кожній лінії рискою (-) позначте, як ви оці­нюєте в себе розвиток цієї якості, сторони вашої особистості в цей момент часу. Після цього хрес­тиком (х) позначте, за якого рівня розвитку цих якостей, сторін ви могли б бути задоволені собою або почували гордість за себе.

Досліджуваному видають бланк, на якому зо­бражено сім вертикальних ліній, кожна завдовж­ки 100 мм, на кожній вказана верхня, нижня межі та середина шкали. При цьому верхня та нижня межі позначені помітними рисками. А середина — трохи помітною позначкою.

Методика може проводитися як фронтально, так і індивідуально. У випадку фронтальної робо­ти необхідно перевірити, як кожен учень зрозумів інструкцію, заповнив першу шкалу. Потрібно пе­реконатися, що учні правильно використовують запропоновані позначки, дати відповіді на запи­тання учасників дослідження. Після цього дослі­джувані працюють самостійно. Час, відведений на заповнення шкали разом із читанням інструк­ції, — 10-12 хв.

►► Опрацювання та інтерпретація результатів

Опрацювання проводять за шістьма шка­лами (першу, тренувальну — «здоров'я» — не враховують). Кожну відповідь подають у балах. Як уже зазначалось раніше,  довжина кожної    шкали — 100 мм, отже, відповіді школярів отри­мують кількісну характеристику (наприклад, 54 мм = 54 бали).

За кожною із шести шкал визначити:

а)  рівень домагань — відстань у мм від ниж­ньої межі шкали «0» до позначки «х>>;

б) висоту самооцінки — від «0» до позначки«—»;

в) значення розбіжності між рівнем домагань та самооцінки — відстань від позначки «х» до позначки «-», якщо рівень домагань нижчий за самооцінку, він відображається від'ємним числом.

Розраховують середню величину кожного по­казника рівня домагань і самооцінки за всіма шістьма шкалами. Нижче в таблиці наведено кіль­кісні характеристики рівня домагань і самооцінки, що отримані для учнів 7—10 класів міських шкіл.

Параметр	Кількісна характеристика (бал)
	Низький	Серед­ній	Висо­кий	Дуже    високий
Рівень домагань	менше 60	60-74	75-89	90-100
Рівень самооцінки	менше 45	45-59	60-74	75-100

Рівень домагань. Реалістичний рівень домагань характеризують результати 60-89 балів. Опти­мальний порівняно високий рівень — від 75 до 89 балів — підтверджує оптимальне уявлення про свої можливості, що є важливим фактором особистісного розвитку. Результат від 90 до 100 балів зазвичай свідчить про нереалістичне, некритичне ставлення дітей до власних можливостей. Резуль­тат, менший за 60 балів, є свідченням заниженого рівня домагань, він — індикатор неблагополучного розвитку особистості.

Висота самооцінки. Кількість балів від 45 до 74 — це показники реалістичної самооцінки. Вищі значення є свідченням завищеної самооцінки та вказують на певні відхилення у формуванні осо­бистості. Завищена самооцінка може підтверджу­вати особистісну незрілість, невміння правильно оцінити результати своєї діяльності, порівнювати себе з іншими; така самооцінка може вказувати на суттєві викривлення у формуванні особистості — «закритість для нового досвіду», нечутливість до власних помилок, невдач, зауважень та оцінок   

  оточення. Низькі бали вказують на занижену са­мооцінку (недооцінку себе) та є свідченням гра­ничного неблагополуччя в розвитку особистості. Ці учні складають «групу ризику», їх, як правило, мало. За низькою самооцінкою можуть бути при­ховані два протилежних за психологічним змістом явища: справжня невпевненість у собі та «захис­на» , коли декларування (самому собі) власного не­вміння, відсутності здібності та іншого дозволяє не докладати ніяких зусиль.